В Україні фактично завершено збирання сої врожаю 2025/26 маркетингового року. Станом на початок січня аграрії обмолотили понад 2 млн гектарів, що становить близько 99% прогнозованих площ. Загальний валовий збір склав 4,85 млн тонн, а середня врожайність досягла 2,37 т/га. Таким чином, сезон можна вважати технічно закритим, і ринок переходить до підбиття підсумків та оцінки подальших перспектив.
У порівнянні з попереднім 2024/25 МР показники виглядають стриманіше. Посівні площі під культурою скоротилися приблизно на 14%, врожайність зменшилася на 5%, а загальний обсяг виробництва просів майже на 19%. Причини — як економічні, так і погодні фактори, а також зміна структури посівів на користь інших культур. Частина господарств переглянула сівозміну, орієнтуючись на рентабельність і ризики експорту.
Головною подією сезону стало запровадження 10% експортного мита на сою. Після набуття чинності цього рішення значні обсяги сировини почали спрямовуватися на внутрішній ринок, насамперед на переробні підприємства. На старті маркетингового року експортна активність була мінімальною, адже трейдери та виробники адаптувалися до нових умов роботи.
Згодом ситуація частково вирівнялася після врегулювання механізму експорту для окремих категорій агровиробників. Це дозволило поступово наростити зовнішні поставки, хоча вони все одно залишаються нижчими, ніж торік. У грудні 2025 року обсяги експорту сягнули близько 350 тис. тонн — це найвищий місячний результат від початку сезону та майже рівень аналогічного періоду попереднього року. Проте загальна динаміка поки що не компенсує осіннє відставання.
За оцінками аналітиків, за підсумками всього 2025/26 МР експорт сої може скоротитися приблизно на 37%. Це суттєва зміна для ринку, який традиційно орієнтувався на зовнішні продажі сировини.
Водночас ключовим трендом поточного сезону стала переорієнтація з експорту сирої сої на продаж продукції з доданою вартістю. Йдеться насамперед про соєву олію та шрот. Переробка всередині країни дозволяє частково компенсувати втрати від зниження прямих поставок зерна за кордон і підтримати завантаження вітчизняних підприємств.
Найближчі місяці стануть визначальними для формування остаточного балансу попиту і пропозиції. На ринок впливатимуть логістичні можливості, стабільність роботи портової інфраструктури та безпекова ситуація. Регулярні атаки на об’єкти транспорту та порти створюють додаткові ризики для трейдерів, що напряму позначається на темпах відвантажень. Саме ці фактори визначать, яким буде фінальний результат сезону для українського соєвого сектору.
