Гірчиця належить до групи оливкових культур, потрібних у сільськогосподарському виробництві. Є хорошим медоносом та попередником. Рослинна олія, отримана з насіння гірчиці, за якістю не поступається соняшниковій. В Україні вирощують три види гірчиці: сизу (жовту), білу та чорну (найбільш використовуваними є перші два види). Насіння гірчиці сизою (сарептською) містить 35-47% олії, білої – 30-40%. Олію з насіння застосовують у багатьох галузях – консервній, хлібопекарській, кондитерській, маргариновій, фармацевтичній промисловостях та в процесі виробництва мила. Також у насінні культури міститься 25-32% протеїну, 0,1-1,7% ефірної олії, що використовується у виробництві косметики та парфумерії.
Гірчична олія за ступенем висихання відноситься до групи слабовисихаючих (йодна кількість олії, отриманої з насіння гірчиці сизою, становить 102-108, білої – 92-122). На склад олії та її якість впливають ґрунтово-кліматичні умови, вирощування культури, сортовий склад, а також прийоми агротехніки. Клімат степової зони України сприяє формуванню насіння з підвищеною олійністю, гірчична олія при цьому містить більшу кількість насичених кислот та мінімальні значення йодного числа. Макуха сарептської гірчиці служить сировиною для виготовлення столової гірчиці та гірчичників. Гірчиця біла формує високий урожай зеленої маси, яку можна використовувати на зелене добриво, як корм для ВРХ і як кулісну культуру на парах для снігозатримання. Коренева система гірчиці своїми виділеннями перетворює недоступні для рослин поживні речовини ґрунту на доступні.
Попередники
Найкращі попередники гірчиці – озима пшениця, ячмінь ярий, зернобобові, а також зайняті та чисті пари. Не рекомендується сіяти гірчицю після культур сімейства хрестоцвітої та цукрової бураки – вони мають загальні хвороби та шкідників. Повертати гірчицю на місце вирощування можна через 5-6 років. Найбільш придатними для посіву цієї культури є рівнинні ділянки з рівнем залягання ґрунтових вод глибше 3 м. Сіяти гірчицю краще на ґрунтах, що мають достатній запас доступних поживних речовин. Піщані землі у районі нижнього Дніпра мають недостатній потенціал для вирощування. Найкращими ґрунтами є темно-каштанові, каштанові та чорноземи південної, центральної та північної частини регіону.
Добриво
Визначальним фактором росту та розвитку рослин культури є збалансоване мінеральне харчування, найбільш сприятливою є реакція ґрунтового розчину на рівні рН – 6,6-7,2. Для формування одиниці врожаю рослини гірчиці споживають із ґрунту вдвічі більше азоту, фосфору та калію, ніж пшениця. Залежно від запасів даних поживних речовин у ґрунті перед сівбою вносять 30-50 кг/га азоту, 50-60 кг/га фосфору. Калійні добрива доцільно використовувати на легких ґрунтах області нормою 30-40 кг/га. Для внесення в ґрунт найкращими є складні мінеральні добрива.
Обробка ґрунту
Під гірчицю потрібно відводити площі, зорані та вирівняні з осені. Передпосівну обробку навесні починають у перші 2-3 дні польових робіт, при підсиханні ґрунту із закриття вологи середніми зубними боронами. Після цього – культивація на глибину 5-7 см, боронування з одночасним шлейфуванням та прикачуванням гладкими катками. Дані технологічні операції проводяться комбінованими багатоопераційними агрегатами, що забезпечують посівне ложе та дрібнозернисту структуру ґрунту.
Протруювання насіння
Перед сівбою насіння гірчиці необхідно протруїти для захисту від хвороб та шкідників. Для цього використовують препарати Вітавакс 200 ФФ, Матадор, Космос 250, Круїзер 350 та інші, згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Посів
Для посіву використовують кондиційне насіння зі схожістю не менше 85%, чистотою – 98%. Оскільки гірчиця біла, на відміну від сизої, більш холодостійка і вологолюбна, то сіють її в ранні терміни – в 2-3 декаду березня, одночасно з ярими колосовими культурами; вносять припосівне добриво Р10 дозою. Запізнення із сівбою на 5-7 днів призводить до зниження врожайності на 25%. Норма сівби повинна забезпечувати оптимальну густоту стояння рослин, що досягається висівом 1,5-2,0 млн шт./га звичайним рядковим способом сівби та 0,8-1,0 млн шт./га – широкорядним. Норма сівби гірчиці сарептської 10-12 кг, білої – 15-16 кг/га. Для нормального зростання та розвитку оптимальна кількість рослин має становити 100-120 шт./м2. Глибина загортання насіння в ґрунт 3-4 см, у разі пересихання верхнього шару допускається глибина загортання 5-6 см.
Догляд за посівами
До і після сівби гірчиці необхідно проводити коткування ґрунту. Навесні при утворенні ґрунтової пробки або загущенні посівів проводять боронування, але не пізніше ніж через 7-10 днів після появи сходів. Для знищення бур’янів до сівби культури слід вносити гербіциди із закладенням у ґрунт – Дуал Голд 960 ЄС, к.е. проти однорічних макових та деяких дводольних бур’янів. До початку фази стеблювання, проти дводольних корнеотпрыскових та амброзії високу ефективність забезпечують Лонтрел 300, 30% д.в., Галера 334. Проти шкідників при наявності на сходах хрестоцвітих блішок (5 осіб на 1 м2) застосовують Децис (0,3л/га), Фастак (0,15 л/га). У фазі 2-4 листя проти рапсового пильщика (2 особи на 1 м2), ріпакового листоїду (2 особи на 1 м2), стеблового прихованоробця (3 особи на 1 м2) обробляють посіви Карате Зеоном (0,15 л/га), Фастаком (0,15 л/га), Золоном (1,5-2,0 л/га) чи Децисом (0,3 л/га). Наприкінці фази бутонізації проти жужелиці, квіткоїда та інших шкідників гірчиці застосовують препарати, які у своєму складі містять діючу речовину імадаклоприд або хлорпірифосу з циперметрином. Рослини гірчиці дуже вимогливі до вологозабезпеченості. Наявність вологи в період цвітіння та утворення зав’язі сприяє збільшенню кількості стручків та врожайності. З огляду на проведення вегетаційного поливу врожайність гірчиці збільшується майже 2 разу.
Прибирання
Посіви чисті від бур’янів, що рівномірно дозрівають, прибирають способом прямого комбайнування, при вологості насіння не вище 15%. Кучеря доочищають на очисних машинах, а насіння висушують до 8-10%.
