Згідно з оновленим прогнозом Європейської комісії, у 2026 році виробництво сої в країнах ЄС продемонструє помірне зростання і досягне близько 2,8 млн тонн, що на 2% більше порівняно з попереднім показником. На тлі загальної ситуації у сегменті зернобобових культур саме соя залишається єдиною культурою, яка демонструє позитивну динаміку. Про це повідомили представники Союзу сприяння вирощуванню олійних та зернових культур Німеччини (UFOP).
Водночас загальний обсяг виробництва зернобобових у Європейському Союзі, за оцінками аналітиків, дещо скоротиться — приблизно на 1% і становитиме трохи більше ніж 7 млн тонн. Основною причиною такого зниження є скорочення посівних площ під окремими культурами. При цьому рівень урожайності загалом залишається стабільним і утримується на показниках трохи вище середніх значень за останні роки.
Найбільш помітне скорочення очікується у сегменті польового гороху: його виробництво може зменшитися приблизно на 6% і скласти близько 2,3 млн тонн. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо польової квасолі, де прогнозується спад на рівні 3% — до 1,4 млн тонн. Такі зміни експерти пов’язують як із коригуванням структури посівів, так і з ринковими факторами, що впливають на вибір аграріїв.
Натомість солодкий люпин демонструє впевнене зростання. Очікується, що його виробництво досягне нового рекордного рівня — близько 486 тис. тонн, що суттєво перевищує минулорічний показник у 417 тис. тонн. Підвищений інтерес до цієї культури пояснюється зростанням попиту з боку кормової та харчової промисловості, а також її агрономічними перевагами.
Представники галузевих об’єднань зазначають, що поточна динаміка ще раз підкреслює необхідність активної державної підтримки сектору зернобобових культур. В UFOP позитивно оцінюють намір Європейської комісії вже до літа представити комплексну стратегію розвитку галузі. Передбачається, що документ включатиме розширення механізмів фінансової підтримки, а також запровадження єдиних стандартів якості продукції.
Очікується, що реалізація таких заходів дозволить не лише стабілізувати виробництво всередині ЄС, а й зменшити залежність від імпорту білкових культур, що залишається одним із ключових завдань аграрної політики регіону.