Сьогодні у світі виробляється близько 30 млн. тонн проса щорічно. Лідером із вирощування цієї культури виступає Індія. Виробництво проса в Україні виступає пріоритетним напрямком. Така культура була і залишається у структурі посівних площ.
Переваги вирощування с/г культури
Просо відноситься до основних круп’яних культур України, цінність яких визначається практично безвідходним застосуванням продуктів переробки у різних сферах. Серед останніх – харчова, кормова, мікробіологічна, фармацевтична галузь промисловості. Крім того, просо можна вирощувати у післязбиральних посівах та використовувати як страхову культуру для пересіву озимих. Продукти переробки багаті цінними речовинами. У складі пшона вміст білка становить 12%, крохмалю – 81%, жиру – 3,5%, клітковини – 1-2%. Зерно багате на мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни В1, В2, В5, В6, С, каротиноїди та інші фізіологічно активні елементи. Щоб отримати крупу, технічні характеристики та вигляд якої відповідає вимогам діючих стандартів, необхідно переробити сировину, доставлену з поля, застосовуючи спеціалізоване зерноочисне обладнання. Від ефективності виконання цієї операції залежить якість кінцевого продукту.
Основні етапи переробки проса
Технологія виробництва передбачає проходження кількох етапів:
- післязбиральне очищення зернового матеріалу;
- ефективне сушіння проса, звільненого від домішок;
- поділ зернової маси на велику та дрібну фракції;
- застосування 1-ї системи лущення;
- проведення пневмосепарації; застосування 2-ї системи лущення;
- проведення пневмосепарації;
- застосування 3-ї системи лущення;
- проведення пневмосепарації;
- обробка зерна в шліфувальній машині (шліфування);
- проведення пнемосепарації; просіювання шліфованого зерна.
Виробництво проса з використанням традиційної технології дозволяє отримати продукт, товарний вигляд та якість якого відповідають нормам, прописаним у держстандартах.
Післязбиральне очищення сировини
Мета операції – звільнення проса від сторонніх включень, серед яких:
- насіння бур’янів. До них відносяться дикорослі, у т. ч. карантинні (отруйні) трави;
- органічні. До цієї групи домішок входять залишки комах-шкідників, анатомічні частини рослин, грубі волокна диких тварин, частки оболонок;
- зернові. До цієї групи домішок належить пошкоджене, щупле, проросле зерно;
- мінеральні. Зернова маса, що надходить з поля, може включати грудки землі, гальку, руду частинки шлаку тощо.
Післязбиральна переробка проса передбачає проходження декількох стадій: попереднє, первинне, вторинне очищення, а також калібрування матеріалу. Звільнення зернової маси від домішок має низку переваг. По-перше, підвищується клас якості проса. По-друге, знижується вологість матеріалу, за рахунок чого вдається збільшити термін придатності продукції. Справа в тому, що вологість домішок вища, ніж зерна. У перші 12 годин після збирання врожаю вологість перерозподіляється. І якщо вчасно не провести очищення сировини, домішки передають вологу зерну. І це має негативні наслідки: підвищується фізіологічна активність матеріалу. Як результат – зростає ризик самозігрівання та загнивання продукції, збільшуються витрати на сушіння сировини. По-третє, матеріал, який характеризується високим відсотком домішок і відрізняється підвищеною вологістю, втрачає властивість сипкості. По-четверте, вологе зерно більш схильне до травмування в процесі переробки.
Як здійснюється сушіння проса
Зерно цієї культури має свої особливості, які впливають на перебіг операції. По-перше, у його структурі є щільна оболонка. По-друге, матеріал характеризується зниженою шпаруватістю (частина обсягу, зайнята повітрям). Між оболонкою та ядром присутній повітряний прошарок. Останній погіршує передачу теплової енергії. Як результат – тепло сконцентровано на оболонках, що стає причиною їхнього розтріскування. Отже, як висушують просо на виробництво? Матеріал направляється до спеціалізованих сушильних камер. При сушінні просо максимально нагрівається до t +40 градусів Цельсія.
Лущення матеріалу
Ця технологічна операція передбачає обробку ядра проса, під час якої воно звільняється від:
- квіткових плівок, які не мають харчової цінності (повністю);
- алейронового шару та зародка (частково);
- прозорих насіннєвих та плодових оболонок (частково).
Звільнення ядра від квіткових плівок, алейронового шару та зародка дозволяє отримати продукт із збільшеним терміном придатності (до 6 місяців). Традиційна схема виробництва передбачає застосування трьох систем лущення. При цьому переробка каліброваного (розділеного на велику та дрібну фракції) зерна відрізняється високою ефективністю. У лущильну машину надходить очищена та просушена сировина. Відповідно до досліджень, коефіцієнт лущення проса на першому етапі сягає 70%, на другому – 93%, на третьому – 100%.
