Гліфосат – неселективний системний гербіцид контактної дії, відомий з 1986 року під торговою маркою «Roundup». При обробці гліфосат вбирається через наземні частини рослин, після чого починає рухатися по всіх внутрішніх системах. Просуваючись, гліфосат блокує біосинтез амінокислот, тим самим пригнічуючи ферментну систему шикіматного циклу, який відповідає за дихання клітин рослин, внаслідок чого рослина гине.
На сьогоднішній день гліфосат залишається одним із найпоширеніших пестицидів у світі, а також провідним пестицидом у Китайській Народній Республіці як за обсягами виробництва, так і за обсягами експорту.
Незважаючи на виведення звіту Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР) за 2015 рік про те, що гліфосат є ймовірним канцерогеном для людини, Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) заявило, що гліфосат не становить необґрунтованого ризику для довкілля або здоров’я людини. Тому на сьогоднішній день офіційно прийнято, що діюча речовина гліфосат є помірно небезпечною речовиною класу А5, тому препарати на основі гліфосату відносяться до 2 (малонебезпечні) та 3 (не небезпечні) класу небезпеки для людини та 3 класу небезпеки для бджіл (не небезпечні).
При цьому EPA не виключило гліфосат із переліку досліджень ендогенних руйнівників через те, що на сьогоднішній день достовірно не встановлено впливу гліфосату на ендокринну систему через кілька поколінь людей. Крім того, є дані, що існує зв’язок між впливом пестицидних препаратів, що містять гліфосат, до зачаття та підвищеним ризиком пізнього мимовільного аборту (викидня), які на сьогоднішній день не спростовані науковою спільнотою. Додатково на сьогоднішній день, є дані досліджень з гліфосату, отримані російськими вченими, які свідчать про те, що попадання гліфосату в організм призводить до збільшення вмісту загального фосфору і викликає зниження активності ферменту аланінамінотрансферази (АЛТ), що в свою чергу загрожує зниженням активності ферментів у печінці.
Це призвело нині до тенденції жорсткого обмеження використання гліфосату чи його повної заборони низка країн. Так, станом на травень 2023 застосування гліфосату обмежено в 24-х країнах, включаючи Аргентину, Австрію, Бразилію, Канаду, Чехію, Данію, Францію, Німеччину, Грецію, Індію, Італію, Мексику, Нідерланди, Словенію, Швецію, Швейцарію, Таїланд та інші. 16 країн повністю заборонили застосування гліфосату, включаючи стани ЄС: Бельгія, Іспанія, Ірак, Іран, Катар, Колумбія, Кувейт, Малаві, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Саудівська Аравія, Фіджі, Шрі-Ланка та інші. З наведеного переліку видно, що значна частина країн, які запровадили обмеження або заборону використання гліфосату, є дружніми країнами-імпортерами зернових культур з Російської Федерації.
Для забезпечення поставок сільськогосподарської продукції, що відповідає вимогам цих країн щодо вмісту залишкових кількостей гліфосату, на сьогодні в технічному регламенті Митного союзу «Про безпеку зерна» (ТР ТС 015/2011) для зернових культур та продуктів їх переробки встановлено жорсткі вимоги до максимально допустимого рівню залишкової кількості гліфосату відповідно до рекомендацій Кодексу Аліментаріус, вимог ЄС та вимог санітарних правил та норм «Гігієнічні нормативи та вимоги до забезпечення безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів довкілля» (СанПіН 1.2.3685-21) (таблиця 1) .
